В 2018 році ми відзначаємо 1030- річницю хрещення Київської Русі. Це свято, яке духовно об'єднало українців, живить нашу віру у мир та добро на землі. 

    Понад 10 століть тому князь Володимир у Києві на Дніпрі хрестив киян і свій народ, об'єднав землі Київської Русі в єдину могутню державу. Важко переоцінити важливість та наслідки тих подій для розвитку Української держави.

    Утвердження в нашому народі християнства стало справжнім стержнем, довкола якого сформувалася наша духовність, виховалися десятки поколінь, які гідно несли та несуть традиції народу, серед яких повага до ближнього та любов до Бога. 

    Саме від тих часів Україна є невід'ємною частиною європейської християнської цивілізації.

    Християнська духовність стала основою розвитку української культури, мистецтва, науки, освіти. Вона визначила долю народу в минулому і залишалась дороговказом для українців у важкі часи нашої історії.

   До цієї дати у Слов’янському НВК № 1 були проведені тематичні виставки, конкурси малюнків, уроки, бесіди та тематичні заходи.

Ми атомні заложники прогресу.

Вже в нас нема ні лісу, ні небес.

Так і живем од стресу і до стресу,

Абетку смерті маємо –  АЕС.

Л. Костенко

   14.12.2018 – День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Тому в цей день було проведено урок пам’яті «Дзвони Чорнобиля».  Висвітленню чорнобильського лиха, проблем охорони природи, заходів щодо ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС був  присвячений відео-урок «Чорнобиль не має минулого».

   Про те, що сталось, не можна забувати. Лише пам’ять і вдячність тих, хто живе на обпаленій радіацією землі, може бути хоч якоюсь винагородою тим, хто поклав на цей «атомний вівтар» своє здоров’я та життя.

                                      Тиждень права.

  З 10 по 14 грудня 2018 року у Слов’янському НВК № 1 проходив тиждень права.

    Була організована виставка малюнків «Мої права та обов’язки». З дітьми відбулась година спілкування «Чи знаю я свої права та обов’язки?», відповіді учнів підтвердили гарні знання з цієї теми.

День Збройних Сил України

     6 грудня відзначається День Збройних Сил України – свято захисників рідної землі, які стоять на варті державного суверенітету, недоторканності і цілісності України.

Протягом тижня учні НВК № 1 готували листівки, обереги, привітання для воїнів, а  6 грудня відбулось свято до Дня Збройних Сил України, на яке були запрошені  військові 58 бригади, робітники Слов’янського ОМВК та волонтери, співробітники Ощадбанку.

        Діти співали пісні, розповідали вірші, згадали історію козацтва та  створення Збройних Сил України.

         Ми, нинішнє покоління, повинні віддати шану героям, завдяки яким майорить сьогодні синьо – жовтий прапор свободи в нашій державі. Українські юнаки повинні усвідомити, що проходячи службу в армії, вони стають захисниками своїх матерів, сестер, коханих дівчат, рідного села чи міста, де проходило дитинство чи юність.

Сучасний стан і перспективи української євроінтеграції

 

Євроінтеграція – цивілізаційний вибір України, одна з ключових вимог Революції гідності. У системі зовнішньополітичних пріоритетів України вона посідає особливе місце.

Виступаючи на XVII саміті Україна – ЄС, який відбувся у Києві 27 квітня 2015 р., Президент України П. Порошенко наголосив, що перспектива членства у ЄС є стратегічним орієнтиром українських прагнень до перетворення і ключовою метою, заради якої проводяться реформи. Уперше Україна брала участь у саміті в статусі держави, яка уклала Угоду про асоціацію з Європейським Союзом.

Для України європейська інтеграція – це шлях модернізації економіки, подолання технологічної відсталості, залучення іноземних інвестицій і новітніх технологій, створення нових робочих місць, підвищення конкурентоспроможності вітчизняного товаровиробника, вихід на світові ринки, насамперед на ринок ЄС. Як невід’ємна частина Європи Україна орієнтується на діючу в провідних європейських країнах модель соціально-економічного розвитку.

Додаткова інформація https://eu-ua.org/ 

    З метою гідного вшанування пам’яті загиблих від Голодомору, вчиненого тоталітарним сталінським режимом , поглиблення знань про Голодомор як геноцид українського народу, виховання почуття стурбованості долею невинних жертв тоталітарного режиму в школі проведені наступні заходи :

 -Урок пам'яті «Голодомор. Україна пам‘ятає» ;

 -Відео-урок з обговоренням “ Жнива скорботи».

    Година пам’яті “Народжені вмерти за Батьківщину – залишаються жити у віках”

·

   З метою вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні, розширення знань учнів про події Євромайдану, виховання свідомого патріота, готового будь-якої миті стати на захист рідної держави 21.11.2018 року у Слов’янському НВК № 1 була проведена година пам’яті  «Народжені вмерти за Батьківщину – залишаються жити у віках» для учнів середньої ланки.

   

День української писемності і мови

                                                                                 «Мова - втілення думки.Що

                                                      багатша думка,то багатша мова.

                                                      Любімо її,вивчаймо її,розвиваймо її.

                                                      Борімося за красу мови,за  правильність мови,

                                                      за приступність мови,за багатство мови…»

М.Рильський

          Мова – одне з найцінніших надбань, які створили й залишили наші попередники. Мова є душею нації, її генетичним кодом, у її глибинах народилося багато скарбів, якими пишається наш народ .

    9 листопада – День писемності. Це свято відзначає  уся наша держава. Цивілізоване суспільство не може існувати без мови – засобу спілкування між людьми, засобу вираження думки і передачі досвіду сучасникам і наступним поколінням.

  08.11.2018 у Слов’янському НВК № 1 відбулось свято до Дня рідної мови. Лунали пісні, вірші та гуморески,  а в кінці заходу діти прийняли участь у вікторині «Знавець української мови».

    14.11.18 року  вчитель української мови та літератури, Шепталова Т.О., провела відкритий урок з теми: «Образ Лиса Микити у казці І.Я.Франка «Лис Микита»» . Діти активно працювали, висловлювали свої думки стосовно позитивних і негативних рис людини. Кожен учень зробив  висновки, що треба бути добрим, чесним, справедливим, розумним, кмітливим. А в кінці уроку діти побажали лису Микиті виправитись і попросити вибачення у лісових звірів.

    07.11.2018 року пройшов відкритий семінар-практикум у 8 класі з теми «Характеристика хімічних елементів малих періодів за їхнім місцем у періодичній системі й будовою атома»
Така форма дозволяє здійснювати особистісно - орієнтований підхід до кожного учня, творчо розвиватися обдарованим дітям, а також формувати такі ключові компетентності саморозвитку й самоосвіти: інформаційні, соціальні, трудові.

100-РІЧЧЯ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ 1917–1921 РОКІВ

  У березні 2017 року виповнюється 100-ліття від початку Української революції 1917–1921 років – одного із найважливіших і найскладніших періодів в історії Українського народу ХХ століття. Ця доба була вершиною національно-визвольної боротьби, відродження української нації.

   Сформована тоді ідея державної незалежності стала визначальною для українського визвольного руху. Розбудовою Української Народної Республіки, Української Держави, Західно-Української Народної Республіки українці довели здатність і спроможність національного державотворення. Сьогоднішня Україна є спадкоємицею державницьких традицій, закладених революцією 1917–1921 років.

   З метою вшанування традицій боротьби за незалежність і соборність України та військової звитяги захисників рідної землі, творців національної державності Президентом України 22 січня 2016 року підписано Указ № 17 “Про заходи з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917–1921 років”, яким 2017-й проголошено Роком Української революції.

   19.11.2018 року у Слов’янському НВК № 1 відбулась інформаційна година на цю тему.

   11.10.2018 року вчитель образотворчого мистецтва, Абаєва Х.Р., провела відкритий урок на тему «Осінь на Україні».  Діти опановували нову техніку – монотипія. Учні малювали на склі, а потім робили його відбиток на вологому папері. Їх роботи зачарували яскравими осінніми фарбами. Крім того на уроці діти розповідали вірші про осінь та зробили подарункові коробочки для гостей.

День визволення України від фашистських загарбників

      День визволення України від фашистських загарбників — свято, яке відзначається в Україні щорічно 28 жовтня, в день остаточного вигнання військ нацистської Німеччини та її союзників під час Другої світової війни за межі сучасної території України.

   В ході Німецько-радянської війни (1941–1945) саме на території України відбулися ключові битви за визволення Європи від нацизму. У ході вигнання нацистських окупантів з України силами чотирьох Українських фронтів, які налічували понад 2,3 млн. осіб, протягом січня 1943 – жовтня 1944 було проведено низку наступальних операцій.

   Завершилося вигнання нацистських окупантів з України повним витісненням угорських та німецьких військ із найзахіднішого регіону теперішньої України — Закарпаття, яке відбулося в результаті здійснення радянськими з'єднаннями Четвертого та Першого Українських фронтів Східно-Карпатської наступальної операції^[2]. 27 жовтня 1944 року було звільнено Ужгород, 28 жовтня радянські війська вийшли на сучасний кордон України.

   Свято встановлене відповідно до Указу Президента України Віктора Ющенка від 20 жовтня 2009 року «…з метою всенародного відзначення визволення України від фашистських загарбників, вшанування героїчного подвигу і жертовності Українського народу у Другій світовій війні…».

День захисника України.

                   З метою  виховання учнів у дусі військових традицій українського народу;  почуття патріотизму, національної гордості, шанобливого ставлення до військових , героїв-патріотів України 12.10.2018 року у Слов’янському НВК № 1 був проведений єдиний урок, присвячений Дню захисника України на тему:  «З відданістю Україні в серці». Крім того діти весь тиждень готували малюнки та листівки для військових, які волонтером були передані на фронт

День пам’яті жертв фашизму

День пам’яті жертв фашизму — міжнародна дата, яка відзначається щорічно, у другу неділю вересня, і присвячена десяткам мільйонів жертв фашизму.

Цей день був визначений у 1962 році. Вибір припав на вересень, так як на цей місяць припадають дві пов’язані з Другою світовою війною дати — її початок (1 вересня 1939 року) та її закінчення (2 вересня 1945 року). Це і стало одним із визначальних чинників установлення дня жалоби в другу вересневу неділю. Фашизм, немов страшна епідемія, пройшов усім світом, змітаючи за собою мільйони ні в чому не винних людей. Ця трагедія і зараз живе в пам’яті людей, яким вдалося пережити ті страшні роки геноциду, а так само їх нащадкам, які знають про ці жахливі події з розповідей їх попередників і засобів масової інформації. Важко передати словами весь біль і трагедію того часу. Загинула незліченна кількість людей через страшний задум Адольфа Гітлера, який, за деякими даними, страждав на параною.

Друга світова війна, у яку було втягнуто 4/5  населення всього світу, стала найбільш кровопролитною в історії людства. З вини імперіалістів протягом шести років йшло масове знищення людей у ​​різних районах земної кулі.

У збройні сили було мобілізовано понад 110 млн чоловік. Багато десятків мільйонів було вбито, отримало поранення, залишилося інвалідами. Втрати цивільного населення склали майже половину загальних втрат, тоді як під час Першої світової війни — 5%.

Точно встановити кількість загиблих військовослужбовців та цивільних осіб з ряду країн надзвичайно важко, тому що в багатьох із них відсутні статистичні дані втрат населення за період війни в цілому або ці дані не відображають дійсного стану. Крім того, фашисти прагнули всіляко приховати свої злодіяння, а після війни їх ідеологічні адвокати навмисно перекручували показники людських втрат окремих країн. Усе це стало причиною значних розбіжностей в оцінці кількості загиблих. Найбільш авторитетні дослідження показують, що в роки Другої світової війни загинуло більше 50 млн чоловік.

Найбільші втрати населення — у державах Європи. Тут загинуло близько 40 млн чоловік, тобто значно більше, ніж на інших континентах, разом узятих. У роки війни майже в усіх європейських країнах на тривалий час погіршилися умови існування та розвитку народонаселення.

Половина людських втрат у Європі припадає на СРСР. Вони склали понад 20 млн чоловік, значна частина з них — цивільне населення, що загинуло в гітлерівських таборах смерті, у результаті фашистських репресій, хвороб і голоду, від нальотів ворожої авіації. Втрати СРСР значно перевищують людські втрати його західних союзників. Країна втратила велику частину працездатного та продуктивного населення, що володіла трудовим досвідом і професійною підготовкою. Великі втрати Радянського Союзу обумовлювалися, насамперед, тим, що він прийняв на себе основний удар гітлерівської Німеччини і тривалий час один протистояв фашистському блоку в Європі. Вони пояснюються особливо жорстокою політикою масового винищення радянських людей, яку проводив агресор[1].

Ця війна нікого не залишила у виграші. Усі в ній втратили мирних жителів, врожайні поля, мирне небо, сотні тисяч молодих людей, які повинні були жити і будувати майбутнє. Ідеологія нацизму вигодувала своїх воїнів, але і сама ж знищила їх ідеєю піднесення власної нації. Уже майже сімдесят років минуло з тих пір, як цю безжальну нацистську машину таки вдалося зупинити в кривавому та смертельному бою солдатам різних національностей і різних мов.

Міжнародний день пам’яті жертв фашизму відзначається щороку у всіх тих країнах, які боролися за право жити в світі. У цей день скасовуються всі розважальні святкування і заходи. І люди мовчки йдуть до пам’ятників, меморіалів, кладовищ і там згадують усіх

---

СВЯТО ЗНАНЬ

СВЯТО ЗНАНЬ

 у Слов’янському НВК № 1

Вересень панує вже довкола,
Наче той художник-чарівник.
Добрий день, моя найкраща школо!
Починається новий навчальний рік!

     Перше вересня – це свято зустрічі зі школою, своїми вчителями та однокласниками, свято мудрості, доброти, людяності. День Знань!

    Швидко промайнуло літо, знову прийшла осінь і покликала всіх дітей  до школи.  У 2018-2019 навчальному році наша шкільна родина поповнилась 18 першокласниками.  

    Вітаємо всіх вчителів, учнів, батьків з початком навчального року. Бажаємо, щоб кожен день і крок були світлими, плідними, радісними.

Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів

11 квітня – Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів

Щорічно, 11 квітня світ відзначає Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів. Саме в цей день в 1945 році в’язні Бухенвальда підняли повстання проти нацистів та вибороли свою свободу й отримали шанс на життя.

     Широке поширення концентраційні табори отримали у фашистській Німеччині. У них містилися, як правило, антифашисти, передусім комуністи, соціал-демократи, профспілкові діячі, а також особи, які переслідувалися за расовими, релігійними, соціальними та іншими мотивами.

    Перший концтабір у Німеччині був створений поблизу Дахау в березні 1933 року. До початку Другої світової війни в тюрмах і концтаборах Німеччини перебувало 300 тис. німецьких, австрійських і чеських антифашистів. У наступні роки гітлерівська Німеччина на території окупованих нею європейських країн створила гігантську мережу концентраційних таборів, перетворених на місця організованого систематичного вбивства мільйонів людей.

    Централізована система фашистських концтаборів призначалася для фізичного знищення цілих народів, в першу чергу слов’янських; тотального винищення євреїв, циган; нещадної експлуатації в’язнів в якості робочої сили. Концентраційні табори оснащувалися душогубками, газовими камерами та іншими засобами масового винищення людей, крематоріями. Були створені табори смерті, де ліквідація в’язнів йшла безперервним і прискореним темпом, де ув’язнені жили не більше трьох – шести місяців: там розповсюджувався наказ про «умертвіння роботою».

     Концтабір Бухенвальд був побудований поблизу міста Веймара і почав функціонувати 19 липня 1937 року. За 8 років близько 239 тис. осіб були в’язнями Бухенвальда. Спочатку це були німецькі політв’язні, пізніше, в роки Другої світової війни, представники багатьох інших національностей. Багато ув’язнених загинуло вже в період будівництва табору, яке велося без використання механізмів. Ув’язнених експлуатували також власники великих промислових фірм, чиї підприємства були розташовані в районі Бухенвальда (Сіменс, Юнкерс та ін.). Близько 10 тис. ув’язнених було страчено в Бухенвальді, в тому числі майже 8,5 тис. радянських військовополонених. Всього ж в Бухенвальді замучено 56 тис. ув’язнених 18 національностей. Особливо багато ув’язнених загинуло у філії Бухенвальда Дора, де в підземних приміщеннях виготовлялися ракетні установки «Фау». Табір був розташований поблизу міста Нордхаузен в Німеччині.

      11 квітня 1945 року в’язні Бухенвальда, дізнавшись про підхід союзних військ, успішно здійснили збройне повстання, обеззброїли і захопили в полон більше 800 есесівців і солдатів охорони, взяли в свої руки керівництво табором. Тільки через дві доби американські війська, які знаходилися поблизу, дісталися табору. Здійснивши повстання, в’язні Бухенвальда врятувалися від знищення, так як гітлерівська влада напередодні віддали наказ про фізичне винищення усіх ув’язнених.

       Крім Бухенвальда і Дора існували й інші концтабори: Освенцім, Майданек, Маутхаузен, Штутгоф, Заксенхаузен, Треблінка. З 18 млн громадян країн Європи, що пройшли через табори різного призначення, в тому числі і концентраційні табори, було знищено понад 11 млн чоловік. Система концтаборів у Німеччині була ліквідована разом з розгромом гітлеризму, засуджена вироком Міжнародного військового трибуналу в Нюрнберзі.

     Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів у всьому світі відзначається пам’ятними заходами, зустрічами колишніх в’язнів фашизму, поминанням загиблих, поклонінням їх пам’яті, покладанням квітів до могил та місць поховання жертв фашизму.

Екомода - 2018