07.11.2018 року пройшов відкритий семінар-практикум у 8 класі з теми «Характеристика хімічних елементів малих періодів за їхнім місцем у періодичній системі й будовою атома»
Така форма дозволяє здійснювати особистісно - орієнтований підхід до кожного учня, творчо розвиватися обдарованим дітям, а також формувати такі ключові компетентності саморозвитку й самоосвіти: інформаційні, соціальні, трудові.

100-РІЧЧЯ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ 1917–1921 РОКІВ

  У березні 2017 року виповнюється 100-ліття від початку Української революції 1917–1921 років – одного із найважливіших і найскладніших періодів в історії Українського народу ХХ століття. Ця доба була вершиною національно-визвольної боротьби, відродження української нації.

   Сформована тоді ідея державної незалежності стала визначальною для українського визвольного руху. Розбудовою Української Народної Республіки, Української Держави, Західно-Української Народної Республіки українці довели здатність і спроможність національного державотворення. Сьогоднішня Україна є спадкоємицею державницьких традицій, закладених революцією 1917–1921 років.

   З метою вшанування традицій боротьби за незалежність і соборність України та військової звитяги захисників рідної землі, творців національної державності Президентом України 22 січня 2016 року підписано Указ № 17 “Про заходи з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917–1921 років”, яким 2017-й проголошено Роком Української революції.

   19.11.2018 року у Слов’янському НВК № 1 відбулась інформаційна година на цю тему.

   11.10.2018 року вчитель образотворчого мистецтва, Абаєва Х.Р., провела відкритий урок на тему «Осінь на Україні».  Діти опановували нову техніку – монотипія. Учні малювали на склі, а потім робили його відбиток на вологому папері. Їх роботи зачарували яскравими осінніми фарбами. Крім того на уроці діти розповідали вірші про осінь та зробили подарункові коробочки для гостей.

День визволення України від фашистських загарбників

      День визволення України від фашистських загарбників — свято, яке відзначається в Україні щорічно 28 жовтня, в день остаточного вигнання військ нацистської Німеччини та її союзників під час Другої світової війни за межі сучасної території України.

   В ході Німецько-радянської війни (1941–1945) саме на території України відбулися ключові битви за визволення Європи від нацизму. У ході вигнання нацистських окупантів з України силами чотирьох Українських фронтів, які налічували понад 2,3 млн. осіб, протягом січня 1943 – жовтня 1944 було проведено низку наступальних операцій.

   Завершилося вигнання нацистських окупантів з України повним витісненням угорських та німецьких військ із найзахіднішого регіону теперішньої України — Закарпаття, яке відбулося в результаті здійснення радянськими з'єднаннями Четвертого та Першого Українських фронтів Східно-Карпатської наступальної операції^[2]. 27 жовтня 1944 року було звільнено Ужгород, 28 жовтня радянські війська вийшли на сучасний кордон України.

   Свято встановлене відповідно до Указу Президента України Віктора Ющенка від 20 жовтня 2009 року «…з метою всенародного відзначення визволення України від фашистських загарбників, вшанування героїчного подвигу і жертовності Українського народу у Другій світовій війні…».

День захисника України.

                   З метою  виховання учнів у дусі військових традицій українського народу;  почуття патріотизму, національної гордості, шанобливого ставлення до військових , героїв-патріотів України 12.10.2018 року у Слов’янському НВК № 1 був проведений єдиний урок, присвячений Дню захисника України на тему:  «З відданістю Україні в серці». Крім того діти весь тиждень готували малюнки та листівки для військових, які волонтером були передані на фронт

День пам’яті жертв фашизму

День пам’яті жертв фашизму — міжнародна дата, яка відзначається щорічно, у другу неділю вересня, і присвячена десяткам мільйонів жертв фашизму.

Цей день був визначений у 1962 році. Вибір припав на вересень, так як на цей місяць припадають дві пов’язані з Другою світовою війною дати — її початок (1 вересня 1939 року) та її закінчення (2 вересня 1945 року). Це і стало одним із визначальних чинників установлення дня жалоби в другу вересневу неділю. Фашизм, немов страшна епідемія, пройшов усім світом, змітаючи за собою мільйони ні в чому не винних людей. Ця трагедія і зараз живе в пам’яті людей, яким вдалося пережити ті страшні роки геноциду, а так само їх нащадкам, які знають про ці жахливі події з розповідей їх попередників і засобів масової інформації. Важко передати словами весь біль і трагедію того часу. Загинула незліченна кількість людей через страшний задум Адольфа Гітлера, який, за деякими даними, страждав на параною.

Друга світова війна, у яку було втягнуто 4/5  населення всього світу, стала найбільш кровопролитною в історії людства. З вини імперіалістів протягом шести років йшло масове знищення людей у ​​різних районах земної кулі.

У збройні сили було мобілізовано понад 110 млн чоловік. Багато десятків мільйонів було вбито, отримало поранення, залишилося інвалідами. Втрати цивільного населення склали майже половину загальних втрат, тоді як під час Першої світової війни — 5%.

Точно встановити кількість загиблих військовослужбовців та цивільних осіб з ряду країн надзвичайно важко, тому що в багатьох із них відсутні статистичні дані втрат населення за період війни в цілому або ці дані не відображають дійсного стану. Крім того, фашисти прагнули всіляко приховати свої злодіяння, а після війни їх ідеологічні адвокати навмисно перекручували показники людських втрат окремих країн. Усе це стало причиною значних розбіжностей в оцінці кількості загиблих. Найбільш авторитетні дослідження показують, що в роки Другої світової війни загинуло більше 50 млн чоловік.

Найбільші втрати населення — у державах Європи. Тут загинуло близько 40 млн чоловік, тобто значно більше, ніж на інших континентах, разом узятих. У роки війни майже в усіх європейських країнах на тривалий час погіршилися умови існування та розвитку народонаселення.

Половина людських втрат у Європі припадає на СРСР. Вони склали понад 20 млн чоловік, значна частина з них — цивільне населення, що загинуло в гітлерівських таборах смерті, у результаті фашистських репресій, хвороб і голоду, від нальотів ворожої авіації. Втрати СРСР значно перевищують людські втрати його західних союзників. Країна втратила велику частину працездатного та продуктивного населення, що володіла трудовим досвідом і професійною підготовкою. Великі втрати Радянського Союзу обумовлювалися, насамперед, тим, що він прийняв на себе основний удар гітлерівської Німеччини і тривалий час один протистояв фашистському блоку в Європі. Вони пояснюються особливо жорстокою політикою масового винищення радянських людей, яку проводив агресор[1].

Ця війна нікого не залишила у виграші. Усі в ній втратили мирних жителів, врожайні поля, мирне небо, сотні тисяч молодих людей, які повинні були жити і будувати майбутнє. Ідеологія нацизму вигодувала своїх воїнів, але і сама ж знищила їх ідеєю піднесення власної нації. Уже майже сімдесят років минуло з тих пір, як цю безжальну нацистську машину таки вдалося зупинити в кривавому та смертельному бою солдатам різних національностей і різних мов.

Міжнародний день пам’яті жертв фашизму відзначається щороку у всіх тих країнах, які боролися за право жити в світі. У цей день скасовуються всі розважальні святкування і заходи. І люди мовчки йдуть до пам’ятників, меморіалів, кладовищ і там згадують усіх

---

СВЯТО ЗНАНЬ

СВЯТО ЗНАНЬ

 у Слов’янському НВК № 1

Вересень панує вже довкола,
Наче той художник-чарівник.
Добрий день, моя найкраща школо!
Починається новий навчальний рік!

     Перше вересня – це свято зустрічі зі школою, своїми вчителями та однокласниками, свято мудрості, доброти, людяності. День Знань!

    Швидко промайнуло літо, знову прийшла осінь і покликала всіх дітей  до школи.  У 2018-2019 навчальному році наша шкільна родина поповнилась 18 першокласниками.  

    Вітаємо всіх вчителів, учнів, батьків з початком навчального року. Бажаємо, щоб кожен день і крок були світлими, плідними, радісними.