Історія Донеччини

 23.03.2017 у Слов’янському НВК № 1 учні розширили свої знання з історії рідної землі, прослухавши доповідь історика, Вишемирської Ніни Вікторівни, про історію Донеччини, про її видатних людей.

    У 1918 році існувала адміністративно-територіальна одиниця України — Донеччина. Заснована 6 березня 1918 року згідно з Законом «Про адміністративно-територіальний поділ України», що був ухвалений Українською Центральною Радою. Скасована 29 квітня 1918 року гетьманом України Павлом Скоропадським. До землі входили Зміївський повіт, Ізюмський повіт, Вовчанський повіт, Куп'янський повіт, частини Корочанського та Білгородського повітів Харківської губернії.

У 1919 р., а потім з 1920 по 1925 р. існувала територіальна одиниця УСРР — Донецька губернія. 5 лютого 1919 року Раднарком України прийняв декрет «Про створення Донецької губернії». Таке ім'я було надане завдяки головній річці новоствореної губернії — Сіверському Дінцю. До складу губернії ввійшли Бахмутський повіт і Слов'яносербський повіт Катеринославської губернії.

У зв'язку з наступом Денікіна влітку 1919 р. Донецька губернія припинила своє існування, і її уряд евакуювався до Харкова. У січні 1920 р. центром губернії став Луганськ, а з серпня 1920 р. — Бахмут. Президія ВУЦВК у квітні 1920 р. затвердила межі й склад Донецької губернії. 7 березня 1923 р. за новою системою адміністративно-територіального поділу замість повітів у складі губернії утворені 7 округ: Бахмутська (з 1924 р. — Артемівська), Луганська, Старобільська, Маріупольська, Юзівська (з 1924 р. — Сталінська) і Шахтинська.

У червні 1925 р. Донецька губернія була ліквідована, а на її території були утворені 5 округ: Артемівська, Луганська, Маріупольська, Сталінська і Старобільська. Після ліквідації округового адміністративно-територіального поділу УРСР у вересні 1930 р. територія Донеччини була розділена на 12 міських рад і 23 райони, які підпорядковувались безпосередньо центру.

2 липня 1932 р. була утворена Донецька область, до складу якої увійшли 12 міських рад і 5 районів. Крім того, 13 районів були передані зі складу Харківської області і 5 районів — зі складу Дніпропетровської області. Центром області спочатку був визначений Артемівськ, але вже з 16 липня 1932 р. обласний центр перенесений до Сталіно. У червні 1938 року Донецька область була розділена на Сталінську (Донецьку) й Ворошиловградську (Луганську).